Бруно пише так, як живе, з цікавістю, турботою та повагою до людей. Він любить спостерігати, слухати та намагатися зрозуміти, що відбувається по той бік, перш ніж писати будь-які слова. Для нього письмо — це не враження, а наближення. Це перетворення думок на щось просте, зрозуміле та реальне. Кожен текст — це безперервна розмова, створена з турботою та чесністю, зі щирим наміром торкнутися когось, десь на цьому шляху.